Вісімковий Шлях
Опис
«Згруповані настанови про шлях» містять 180 настанов про Благородний Вісімковий Шлях — “серединний шлях”, який є першим і найважливішим з усіх вчень Будди про шлях тренування. Він згадується в першій настанові як четверта Благородна Істина. Він починається з “правильних поглядів”, які спочатку є точним концептуальним розумінням, заснованим на слуханні Вчення та роздумах над його значенням. Другим чинником є правильні наміри, що стосуються ставлення або мотивації, яка формує тренування. Далі йдуть три чинники, що стосуються доброчесної поведінки. А останні три чинники безпосередньо стосуються медитації. Коли всі ці чинники дозрівають, “правильне зосередження”, або чотири джани, дозволяє початковому концептуальному розумінню піднятися на вищий рівень прозріння та відпускання. Хоча цей та наступні розділи містять багато змістовних настанов на цю тему, велика кількість настанов зумовлена переважно шаблонними “серіями повторень”, які додаються до кожного розділу.
Сутти в розділі
-
SN 45.1: Невідання — Avijjāsutta
Слідом за невіданням йде неправильний Вісімковий Шлях. Правильний Вісімковий Шлях йде за істинним знанням.
-
SN 45.2: Половина святого життя — Upaḍḍhasutta
Коли Ананда каже, що добра дружба — це половина святого життя, Будда заперечує йому, кажучи, що насправді це все святе життя. Спираючись на добру дружбу, Благородний Вісімковий Шлях стає довершеним.
-
SN 45.3: Саріпутта — Sāriputta
Коли Саріпутта каже, що добра дружба — це все святе життя, Будда хвалить його. На основі доброї дружби Благородний Вісімковий Шлях стає довершеним.
-
SN 45.4: Брахман Джануссоні — Jāṇussoṇibrāhmaṇasutta
Ананда бачить брахмана Джануссоні на своїй цілком білій колісниці. Він запитує Будду, чи існує подібна божественна колісниця у Вченні. Будда відповідає, наводячи ряд детальних аналогій між Благородним Вісімковим Шляхом та колісницею.
-
SN 45.5: Яка мета? — Kimatthiyasutta
Святе життя ведеться заради повного розуміння страждання.
-
SN 45.6: Монах (Перша) — Paṭhamaaññatarabhikkhusutta
Святе життя — це Благородний Вісімковий Шлях.
-
SN 45.7: Монах (Друга) — Dutiyaaññatarabhikkhusutta
Ніббана (згасання) — усунення жаги, злості та омани. Шлях, що веде до визволення від смерті — це Благородний Вісімковий Шлях.
-
SN 45.8: Роз'яснення — Vibhaṅgasutta
Будда викладає Благородний Вісімковий Шлях разом із детальним аналізом кожного чинника.
-
SN 45.9: Колос — Sūkasutta
Як колос, що росте не в той бік, не може пробити шкіру, якщо на нього наступити, так і монах, чиї погляди та практика шляху прямує не в той бік, не може досягти пробудження.
-
SN 45.10: Нандія — Nandiyasutta
Згасання — мета і призначення Благородного Вісімкового Шляху.
-
SN 45.11: Перебування (Перша) — Paṭhamavihārasutta
Будда йде в усамітнення на пів місяця. Коли він виходить, він описує своє споглядання зумовленості Благородного Вісімкового Шляху.
-
SN 45.12: Перебування (Друга) — Dutiyavihārasutta
Будда йде в усамітнення на пів місяця. Коли він виходить, він описує своє споглядання зумовленості Благородного Вісімкового Шляху.
-
SN 45.13: Учень — Sekkhasutta
Хто називається учнем у Вченні Будди.
-
SN 45.14: Поява (Перша) — Paṭhamauppādasutta
В світі не виникає Благородний Вісімковий Шлях допоки не виникає Татхагата, повністю пробуджений Будда.
-
SN 45.15: Поява (Друга) — Dutiyauppādasutta
Поза тренуванням Будди не виникає Благородний Вісімковий Шлях.
-
SN 45.18: В Курячому Монастирі (Перша) — Paṭhamakukkuṭārāmasutta
Несвяте життя — це хибний Вісімковий Шлях.
-
SN 45.19: В Курячому Монастирі (Друга) — Dutiyakukkuṭārāmasutta
Святе життя — це Благородний Вісімковий Шлях. Припинення жаги, злості та омани — це завершення святого життя.
-
SN 45.20: В Курячому Монастирі (Третя) — Tatiyakukkuṭārāmasutta
Святе життя — це Благородний Вісімковий Шлях. Припинення жаги, злості та омани — це завершення святого життя.
-
SN 45.21: Хибний шлях — Micchattasutta
Що таке хибний шлях і що таке правильний шлях.
-
SN 45.22: Невмілі якості — Akusaladhammasutta
Невмілі якості — це хибний Вісімковий Шлях.
-
SN 45.23: Тренування (Перша) — Paṭhamapaṭipadāsutta
Що таке хибне тренування, і що таке правильне тренування.
-
SN 45.24: Тренування (Друга) — Dutiyapaṭipadāsutta
Досягти успіху у цьому Вченні можна лише завдяки правильному тренуванню.
-
SN 45.25: Недостойна людина (Перша) — Paṭhamaasappurisasutta
Хто така достойна та недостойна людина.
-
SN 45.26: Недостойна людина (Друга) — Dutiyaasappurisasutta
Про недостойну людину та ще більш недостойну людину, а також про достойну людину та ще більш достойну людину.
-
SN 45.27: Горщик — Kumbhasutta
Як легко перекинути горщик без підставки, так само легко перекинути розум без опори. Опора ж для розуму — Благородний Вісімковий Шлях.
-
SN 45.28: Зосередження — Samādhisutta
Правильне зосередження як складова Шляху вимагає розвинення попередніх семи складових Шляху.
-
SN 45.29: Почуття — Vedanāsutta
Благородний Вісімковий Шлях має бути розвинений заради повного розуміння трьох почуттів.
-
SN 45.30: Уттія — Uttiyasutta
Благородний Вісімковий Шлях має бути розвинений заради відкидання п'яти різновидів чуттєвого збудження.
-
SN 45.33: Знехтував — Viraddhasutta
Хто опановує Благородний Вісімковий Шлях, той опановує Благородний Шлях, що веде до повного припинення страждання
-
SN 45.34: До дальнього берега — Pāraṅgamasutta
Благородний Вісімковий Шлях веде з цього берега на берег дальній.
-
SN 45.35: Аскетичне життя (Перша) — Paṭhamasāmaññasutta
Аскетичне життя — це Благородний Вісімковий Шлях. Чотири рівня пробудження — це плоди аскетичного життя.
-
SN 45.162: Розрізнення — Vidhāsutta
Благородний Вісімковий Шлях слід розвивати задля відкидання порівнянь з іншими: “я кращий”, “я рівний”, “я гірший”.